2024_IGIC_attestation
Combination
House_plan
tabletki
word
zaborona-pracyuvati-bezkostovno
Астрогал
Бомжи
Гараж
Деньги
Если в стране коррупция – эта ржавчина будет разъедать все
Ибн_Сина
Ібн Сіна: Я Ібн Сіна.
Султан Аль-Біруні: Мені давно хотілося зустрітися з вами, Ібн Сіна. Я багато чув про вас.
Ібн Сіна: Перш за все, давайте приготуємо чистий одяг та посуд з оцтом, щоб вимити обличчя та руки.
Султан Аль-Біруні: У якого народу такий звичай?
Ібн Сіна: В країні, де поширена чорна смерть, це повинно стати звичкою.
Султан Аль-Біруні: Розумію. Заходьте, будь ласка. Скажіть, чи можна боротися з чорною смертю?
Ібн Сіна: Можна. Для цього перш за все необхідно звільнити людей від страху перед хворобою.
Толмач: Саме головне - не боятися.
Ібн Сіна: Це правильно. Чорна смерть передається від людини до людини. Вона прилипає до всього - до рук, до волосся, навіть вітер несе чорну смерть. Тому людям не можна збиратися разом. Потрібно на деякий час закрити базари та мечеті.
Султан Аль-Біруні: Нехай кожен молиться у себе вдома.
Ібн Сіна (Авіцена) народився в першу п’ятниця місяця Рамадан 428 року за місячною хіджрою у сім’ї ісмаїліта з Балха, який переселився під Бухару. Він проявляв виняткові здібності з раннього віку та знав майже весь Коран напам’ять до 10 років. Потім його відправили вчити мусульманське законознавство у школу. У 16 років його запросили лікувати самого еміра Бухари. Ібн Сина переїхав з Бухари до Хорезму у 997 році та прожив там 15 років до 1012 року. В Гурганджі він працював у Академії Мамуна, де сформувалася передова наукова еліта Середнього Сходу. Основи двох трудів, що склали славу Ібн Сини, «Канони лікарської науки» та «Книги зцілення» закладалися у Хорезмі - Гурганджі. В 1012 році Ібн Сина покинув Хорезм та направився до Хорасану. В 1015-1024 роках він жив у Хамадані, поєднуючи наукову діяльність з активною участю у політичних та державних справах емірату. Помер Ібн Сина у червні 1037 року.
Лекция
Добрий день, дорогі друзі! Сьогодні ми з вами поговоримо про поняття любові до себе. Любити себе означає прийняти себе. Це не егоїзм, як багато хто думає. Це не включає в себе список речей, які ви повинні та не повинні робити або вимагати підтвердження від інших, що ви цікаві та хороші люди. Часто люди стикаються з проблемами, пов’язаними з самоприйняттям. Проблема полягає у тому, щоб знайти надійні ресурси - книги та статті, які дійсно будуть корисними. Багато книг та статтей написано людьми, які самі борються з низькою самооцінкою. Часто після прочитання таких книг люди розуміють, що вони самі винні у своїх проблемах. Однак це не так.
Тому сьогодні ми розглянемо, як же прийняти себе та полюбити себе. Давайте спробуємо зрозуміти, що ж таке означає любов до самого себе. Перш за все, важливо прояснити, що таке егоїзм та нарцисизм - це не любов до себе. Насправді егоїсти та нарциси мають низьку самооцінку та відсутність любові до себе. Тому вони намагаються компенсувати цю любов до себе шукаючи зовнішнє підтвердження у світі, що вони важливі.
Любов до себе - це прийняття себе та бажання брати на себе відповідальність за своє життя. Зовнішні фактори можуть впливати на вашу самооцінку. Також слід ураховувати, що складні життєві ситуації також могли вплинути на формування вашого ставлення до самого себе. Якщо у вас були складні життєві ситуації, то грати жертву або зациклюватися на минулому негативному досвіду не є найкращим способом розв’язання проблем.
Впевнені у собі люди, які прийняли себе та люблять себе, зазвичай беруть на себе відповідальнсть за своє життя та свої действия. Замiсть того, щоб шкодувати про себе або концентруватися на минулому негативному досвіді, вони активно розв’язують свої проблеми. Тому ключ до розуміння того, що ви є та що негативно впливає на вашу самооцінку, лежить всередині вас. Любов до себе пов’язана з усвідомленням того, що ваше життя - це найкращий подарунок, який ви можете зробити самому собі.
Щоб жити повноцінним життям, не потрібно замикатися на себе або уникати складних ситуацій. Часто може здаватися логічним відключитися від реальності та сподiватися, що проблеми самi собою вирiшаться. Однак у такому випадку ми пропускаємо дуже важливi моменти - моменти, коли ми можемо розв’язати проблему та отримати позитивний досвiд. Це пiдвищить нас у наших очах, бо ми будемо молодцi - ми розв’язали проблему. Однак замiсть цього частина людей вiддає перевагу униканню проблем, а потiм самообвинувачує себе.
Також на любов до себе можуть впливати позитивне мислення та афiрмацiї, хоча це не є єдиним рiшенням цiєї проблеми. Необхiдно скласти список своїх позитивних якостей та розклеїти цi записки по всьому будинку. Це однозначно пiдвищить вашу впевненiсть у собi. Однак це лише 10% шляху до успiху у прийняттi себе та любовi до себе.
Тепер, коли ми розглянули, що ж таке егоїзм та нарцисизм - це не любов до себе - давайте подивимось на те, що ж таке любов до себе. Любов до себе - це прийняття себе та бажання брати на себе відповідальність за своє життя.
Порада
Почему нельзя пить воду
Ров за день
Трамп и Зеленский поругались в прямом эфире
Валентин Кым. Сварка між Зеленським і Трампом: висновки та наслідки з точки зору психології
Конфлікт між Зеленським і Трампом під час перемовин прямо в присутності журналістів. Пишу нашвидкуруч, тому можу пропустити якісь речі. Декілька невербальних ознак конфлікту:
1. Зеленський відповідає Венсу і дивиться лише на нього. Так, наче Трампа в даному випадку взагалі немає. Небезпечна в переговорах ситуація перефокусування на другорядний об’єкт. Це є ознакою зниження уваги, емоційності та втрати контролю з боку Зеленського. Як кажуть “нами керують ті, хто нас злить”. Очевидно Венс “дістав” Зеленського дуже серйозно.
2. Зеленський перебиває Венса. Венс застосовує невербальні “стоп-сигнали”. Це дуже рідкісні жести в політичних переговорах. Загалом політики такі жести використовують дуже рідко і в основному лише коли говорять про якісь опосередковані речі, типу глобального потепління чи терористичної загрози. Але використання таких жестів по відношенню до опонента використовується не часто і це є ознакою дійсно великої емоційної напруги.
3. Зеленський сидить в захисній позі, при чому поза настільки захисна, що аж руки засунуті під пахви. Це ознака напруження, тотальної незгоди, емоційного спротиву.
4. Здивовано підняті брови Зеленського, в той момент коли вступив Трамп – це ознака не уваги, а неповаги. Типу “Що ти мені тут можеш взагалі сказати?” Такі мімічні сигнали посилюють демонстрацію неповаги до опонента і свідчать про високий рівень незадоволення та втрату контролю за емоціями.
5. Трамп включився і намагається “відчитувати” Зеленського. Соромлючі жести пальцем, погрожуючі інтонації, пряме нагадування, що “ви тут не у вигідних умовах”.
Химерне дзеркало стадіону: що буває, коли шоумени граються у велику політику
6. Ілюструюча невербальна поведінка Маркарової – це ознаки сорому. Вона теж, як і Зеленський, тре носа, що є прикладом сприйняття ситуації як неприємної.
7. Трамп навіть починає насміхатися над Зеленським, намагаючись зобразити його манер відеозвернень.
8. Викликає здивування спіч Трампа про Хантера Байдена, його спальню та ноутбук. Не впевнений, чи може це помилки перекладу, але сам характер комунікації Трампа свідчить про розірваність мислення, що доводить як мінімум той факт наскільки напружено відчуває себе президент США.
9. Ключовий посил Трампа – ви не висловлюєте вдячність. Тобто на рівні емоцій мова йде не про раціональні речі, а про статусний розподіл. Грубо кажучи – хто кому холоп.
Висновки:
1. Емоції всіх трьох учасників щирі і правдиві. Не можна сказати, що хтось з них, або всі троє граються і намагаються зобразити більш сильні емоції, ніж ті, які вони демонструють. Вони дійсно посварилися до повної втрати емоційного контролю.
2. Трамп потребує вдячності. Він про це говорить прямим текстом. І сам факт того, що він прямо про це говорить – це теж ознака реальної повної втрати контролю самим Трампом. Це настільки очевидно і було очевидно вже настільки давно, що дивно як це не врахували в ОП.
3. Всі три персони конфлікту не здатні триматися. Тобто серед трьох політиків, які сформували цей конфлікт, не було жодного політика. Всі вони аматори і невиважені (що теж було зрозуміло давно) персони.
4. Вже деякі “журналісти” почали розповідати про застосування тих чи інших переговірних технік Зеленським, чи Трампом. Насправді використання технік можливо лише за умов автоматизму або повного свідомого самоконтролю. Ні того, ні іншого я не побачив ні в кого з учасників конфлікту.
Телевізійне шоу чи реальна політика: попередні підсумки зустрічі у Вашингтоні
Наслідки:
• Конфлікт ніколи не виникає на пустому місці. Йому завжди передує латентна фаза, коли відбувається розстановка персон та визначення ролей. Думаю тут свою зіграли і багаточисленні взаємні звинувачення, і образи, і згадки про 4% рейтингі і багато чого іншого. Скоріше за все сторони вже прийшли “заряджені”.
• Потім йде тривалий період привласнення результатів конфлікту. Очевидно, що обидві сторони будуть викладати власну версію подій та намагатися завоювати прихильників власної версії. Хто доєднає до себе більше нових союзників, той і переміг врешті решт в цьому конфлікті. Щось я не думаю, що ця перемога буде на нашому боці.
• Такого роду конфлікти завжди переформатовують звичний союзницький простір. Союзники мають прийняти чиюсь сторону або змінити позицію. І, враховуючи швидкоплинність конфлікту, навряд чи хтось з союзників України був готовий до такого сценарного ходу. Думаю зараз і в Берліні, і в Парижі, і в Лондоні п’ють корвалол.
• У таких конфліктах завжди бувають вигодонабувачі. Найчастіше це ті, хто не знаходиться в полі конфлікту.
• Потужні конфлікти породжують вторинні процеси посилення конфліктної ситуації. А враховуючи емоційність та непрофесіоналізм всіх учасників конфлікту, вони здатні продовжувати його та “махати кулаками” довго після драки і формувати нові звинувачення та протести. Всі ці постконфліктні заяви будуть лише поглиблювати розкол та посилювати конфлікт.
Від себе: не знаю що має бути запропоновано Трампу з боку дипкорпуса України, щоб США зберегли хоча б нейтральне ставлення до нас. А от що може запропонувати кремль, щоб це ставлення стало ще менш корисним для нас – відповісти дуже легко. Цінники “дружби” з США у рашки і у нас тепер відрізняються на десятки порядків.
І ще – сучасна дипломатія ніколи не була настільки “народною”.
Трамп і Меланья і Трюдо
Дональд Трамп неодноразово висловлював критичні зауваження щодо Канади, називаючи її "однією з наймерзенніших країн", з якими йому доводилося мати справу. Основні причини його негативного ставлення включають:
Торговельні суперечки:
Трамп вважає, що Канада застосовує "величезні тарифи", які шкодять американським фермерам та підприємцям.
Він звинувачує Канаду в тому, що вона "обдирає" США в торговельних відносинах, і стверджує, що у США "великий дефіцит з Канадою".
Особистісні конфлікти:
Трамп критикував представників колишнього прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, називаючи їх "мерзенними" і звинувачуючи у неправдивості.
Політичні погляди:
Трамп висловлював думку, що Канада "повинна стати 51-м штатом" США, що свідчить про його бажання посилити контроль над країною.
виключатели
правильно
собака