На лекції порівнюються рентгенівські синхротронні та нейтронографічні дифракційні методи. Нейтрони взаємодіють з ядрами атомів, а електрони - з електричними полями кристалів. Електронні методи використовуються для дослідження поверхні та тонких плівок матеріалів. Розглянуті електронно-мікроскопічні методи дозволяють вивчати структуру матеріалів на мікро- та нанометровому рівні, але вимагають проведення досліджень в вакуумі та високої підготовки зразків. Синхротрон - це прилад, що генерує електромагнітне випромінювання, використовуючи прискорення заряджених частинок. Емітанс - це важлива характеристика пучків на прискорювачах частинок, що визначає їх ефективність використання. Синхротрони мають значно кращу роздільну здатність, монохроматичність та короткий час зйомки.Дифракція нейтронів є єдиним методом визначення положення атомів водню та інших легких елементів у кристалічній структурі. Дифракція нейтронів дозволяє виділяти атоми до 14 номера, розрізняти атоми навіть у сусідніх позиціях  таблиці Менделєєва. Використання поляризованих нейтронів дозволяє отримувати інформацію про магнітні стани у феритах та антиферомагнетиках. Дослідження непружного розсіяння нейтронів дозволяє експериментально отримувати фононний спектр кристалів.