На лекції розглядається утворення дифракційного зображення та його використання на практиці для дослідження неорганічних матеріалів. Дифракція є загальним явищем для всіх типів хвиль, включаючи механічні, електромагнітні, хвилі частинок та гравітаційні. Для неорганічних матеріалів дифракційні методи можна використовувати з видимим (оптичним спектром), ультрафіолетовим, рентгенівським та гамма-випромінюванням. Полікристалічний дифракційний метод ширше використовується, оскільки він доступніший, швидкий, менш чутливий до шумів та застосовується для більшої кількості матеріалів. Дифракційні методи включають рентгенівські, нейтронні та синхронні методи, а також оптичні, електронні та Месбауерівські. Для дослідження необхідні лише випромінювання, довжина хвилі яких близька до розміру об'єктів. Рентгенофазовий аналіз багатофазних систем використовує бази даних та аналіз перетворень.